схвильованість
СХВИЛЬОВАНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. схвильований 2. - Я вже люблю тебе, мою сестру рідну, - говорила схвильовано Зінька, і ця схвильованість передавалася гості (Шиян, Баланда, 1957, 59); Явно позує [дівчина] перед об'єктивом. І, видно, без звички їй це - тим-то таке напруження в лиці і схвильованість (Головко, І, 1957, 445); Похвалив [учитель] за схвильованість викладу, за грамотність (Хижняк, Тамара, 1959, 10).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | схвильованість | схвильованості |
Родовий | схвильованості, схвильованости | схвильованостей |
Давальний | схвильованості | схвильованостям |
Знахідний | схвильованість | схвильованості |
Орудний | схвильованістю | схвильованостями |
Місцевий | на/у схвильованості | на/у схвильованостях |
Кличний | схвильованосте | схвильованості |