схлипування
СХЛИПУВАННЯ, я, с. Дія за знач. схлипувати і звуки, утворювані цією дією. Почулося схлипування, далі плач... Христя підвелася (Мирний, III, 1954, 174); Схлипування її були густі й глибокі, а з-поміж них іноді виривалися розпачливі слова (Епік, Тв., 1958, 246); Дитина в коші надривалася від крику. Вірніше, вона вже не кричала, лише хрипле схлипування неслося з її грудей (Донч., І, 1956, 122); * Образно. Ріка зітхнула, затрепетала, вдарилась у берег, і пором поплив, залишаючи позад себе схлипування закучерявленої води (Стельмах, І, 1962, 412).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | схлипування | схлипування |
Родовий | схлипування | схлипувань |
Давальний | схлипуванню | схлипуванням |
Знахідний | схлипування | схлипування |
Орудний | схлипуванням | схлипуваннями |
Місцевий | на/у схлипуванні | на/у схлипуваннях |
Кличний | схлипування | схлипування |