сіромашний
СІРОМАШНИЙ, а, е. Нещасний, безталанний; бідолашний. Панові слова аж у піт кинули сіромашного Дейнеку (Добр., Ол. солдатики, 1961, 8).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сіромашний | сіромашна | сіромашне | сіромашні |
Родовий | сіромашного | сіромашної | сіромашного | сіромашних |
Давальний | сіромашному | сіромашній | сіромашному | сіромашним |
Знахідний | сіромашний, сіромашного | сіромашну | сіромашне | сіромашні, сіромашних |
Орудний | сіромашним | сіромашною | сіромашним | сіромашними |
Місцевий | на/у сіромашному, сіромашнім | на/у сіромашній | на/у сіромашному, сіромашнім | на/у сіромашних |