тактовик
ТАКТОВИК, -а, ч. Міжсистемна форма віршування, основою сумірності в якій є ізохронізм віршорядків і таке розташування слів у них, яке унеможливлює їх членування на такти.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тактовик | тактовики |
Родовий | тактовика | тактовиків |
Давальний | тактовикові, тактовику | тактовикам |
Знахідний | тактовик | тактовики |
Орудний | тактовиком | тактовиками |
Місцевий | на/у тактовику | на/у тактовиках |
Кличний | тактовику | тактовики |