творчо
ТВОРЧО. Присл. до творчий 1, 2. Геніальний продовжувач справи Маркса, Володимир Ілліч Ленін в нових історичних умовах творчо розвинув марксизм, підніс його на вищий ступінь (Ком. Укр., 4, 1960, 3); І. Котляревський і М. Гоголь відібрали і творчо використали ті теми, образи, прийоми давньої української драматургії, які виявилися найбільш вдалими, найбільш життєвими (Рад. літ-во, 1, 1963, 113); Треба творчо підходити до застосування того чи іншого агротехнічного заходу, перевірити окремі положення у виробничих умовах (Хлібороб Укр., 2, 1954, 8); Творчо обдарована людина.