творіння
ТВОРІННЯ, я, с . 1. Дія за знач. творити 1, 4; будування. Щасливий,.. Хто креслив сміливі склепіння, Хто різав литво голубе, Замисленим щастям творіння Звеличуючи себе (Бажан, Роки, 1957, 261); Фантастичний, казковий елемент майже зовсім відсутній у думах, тоді як у російських билинах, сербських та болгарських піснях йому відведено чимале місце. Це, безперечно, пояснюється часом і умовами творіння (Рильський, IX, 1962, 231).
2. Продукт творчості, діяльності людини. - Прости, що я все життя належав деревам.. - Вони - моє творіння (Довж., І, 1958, 439); Ця непоказна на вигляд скрипка була величним творінням Страдіваріуса (Збан., Малин. дзвін, 1958, 187); Коли настає день спуску [судна] - він виливається тут у справжнє свято труда, тисячі людей напружено стежать за творінням рук своїх (Гончар, Тронка, 1963, 342); // Те, що створено природою. Багато написано про квіти - чудові творіння природи (Літ. Укр., 29.V 1962, 4); // перев. мн. Твори літератури, мистецтва. Шуми, шуми, могутній дубе, віттям! Творінь великих слухав ти рядки... (Забашта, Вибр., 1958, 112); Радянським людям дорогі здобутки культури всіх народів, видатні творіння письменників, композиторів, художників (Ком. Укр., 5, 1967, 8); Творча індивідуальність митця неминуче відбивається в його творіннях (Мист., 1, 1956, 9).
3. розм. Жива істота. Як і куди просуватись могли б лусконосні творіння [риби], Якби вода не давала їм місця? (Зеров, Вибр., 1966, 134); // Про людину. - Чи розумієш ти мене, нещасне творіння? (Вас., І, 1959, 187).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | творіння | творіння |
Родовий | творіння | творінь |
Давальний | творінню | творінням |
Знахідний | творіння | творіння |
Орудний | творінням | творіннями |
Місцевий | на/у творінні | на/у творіннях |
Кличний | творіння | творіння |