тебаїн
ТЕБАЇН, -у, ч. Органічна сполука, алкалоїд; міститься в опії; судомна отрута; Є сировиною для виробництва лікарських препаратів; опіумний алкалоїд; вміст тебаїну в опіумі: до 0,2 процента; є найменшою складовою опію і хімічно подібний до морфію і кодеїну, але має скоріше збуджувальний вплив, ніж гальмуючий; з терапевтичною метою не використовується, але переробляється у різні склади, включаючи кодеїн, гідрокодон, оксикодон, оксиморфон, нальбуфін та ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тебаїн | тебаїни |
Родовий | тебаїну | тебаїнів |
Давальний | тебаїнові, тебаїну | тебаїнам |
Знахідний | тебаїн | тебаїни |
Орудний | тебаїном | тебаїнами |
Місцевий | на/у тебаїні | на/у тебаїнах |
Кличний | тебаїне | тебаїни |