теркотання
ТЕРКОТАННЯ, я, с. Дія за знач. теркотати та звуки, утворювані цією дією. Знову теркотання, знову забої цвіркунові (Мирний, І, 1954, 270); Здалека то там, то там доносилося до їх теркотання парубків, котрі розходилися з улиці по домівках (Мирний, І, 1954, 219).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | теркотання | теркотання |
Родовий | теркотання | теркотань |
Давальний | теркотанню | теркотанням |
Знахідний | теркотання | теркотання |
Орудний | теркотанням | теркотаннями |
Місцевий | на/у теркотанні | на/у теркотаннях |
Кличний | теркотання | теркотання |