тиловий
ТИЛОВИЙ, а, е. Прикм. до тил. В задній стінці житла робили віконце на одну шибку для огляду садиби за хатою, але, як правило, в тиловій частині кімнати вікон не було (Дерев. зодч. Укр., 1949, 9); Минали місяці лікування, стройової та політичної підготовки в тилових батальйонах інженерних військ (Ле, Право.., 1957, 159); Резерви й тилові частини не встигали підтягатися до діючих лав (Еллан, II, 1958, 246); // Який знаходиться, перебуває в тилу (у 2, 4 знач.); який обслуговує тил. Коли його перевезли в тиловий госпіталь, він був уже без пульсу (Довж., І, 1958, 319); // Який відбувається, проходить у тилу (у 2 знач.). Коли царський уряд оголосив мобілізацію казахів на тилові роботи, десятки аулів узялися за зброю (Донч., І, 1956, 127).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тиловий | тилова | тилове | тилові |
Родовий | тилового | тилової | тилового | тилових |
Давальний | тиловому | тиловій | тиловому | тиловим |
Знахідний | тиловий, тилового | тилову | тилове | тилові, тилових |
Орудний | тиловим | тиловою | тиловим | тиловими |
Місцевий | на/у тиловому, тиловім | на/у тиловій | на/у тиловому, тиловім | на/у тилових |