тонування
ТОНУВАННЯ, я, с., спец. Дія за знач. тонувати. Проблема реалістичного, художньо впливового звучання, зокрема голосу людини з екрана, ще не знята з порядку денного.. І хоч наша звукоапаратура дозволяє синхронно записувати діалоги водночас зі зйомкою - провадиться наступне тонування людської мови (Мист., 5, 1964, 16); Для тонування деревини (підсилення кольору) використовуються готові порошки-байці або відвари кори дуба, вільхи, шкірки (зеленої шкаралупи) волоського горіха (Стол.-буд. справа, 1957, 237).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тонування | тонування |
Родовий | тонування | тонувань |
Давальний | тонуванню | тонуванням |
Знахідний | тонування | тонування |
Орудний | тонуванням | тонуваннями |
Місцевий | на/у тонуванні | на/у тонуваннях |
Кличний | тонування | тонування |