транзитник
ТРАНЗИТНИК, а, ч., розм. Транзитний пасажир.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | транзитник | транзитники |
Родовий | транзитника | транзитників |
Давальний | транзитникові, транзитнику | транзитникам |
Знахідний | транзитника | транзитників |
Орудний | транзитником | транзитниками |
Місцевий | на/у транзитнику, транзитникові | на/у транзитниках |
Кличний | транзитнику | транзитники |