тривалий
ТРИВАЛИЙ, а, е. 1. Який довго тривав або триває, продовжується й т. ін.; довгочасний. Тривала боротьба українського селянства з пансько-шляхетською Польщею була викликана нестерпним гнітом (Рильський, III, 1956, 17); Знову настала тривала пауза, і Никодим був злий на себе, що так нескладно повів розмову (Гур., Новели, 1951, 40); Спільний політ кораблів «Восток-5» і «Восток-6» був розрахований на тривалий час (Наука.., 7, 1963, 4).
2. рідко. Те саме, що тривкий 1. Мій пам'ятник стоїть триваліший від міді (Зеров, Вибр., 1966, 281); Колонки електричних гроз В дротах прогримотіли. І лопає тривалий трос, Як лопаються жили (Бажан, І, 1946, 59).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тривалий | тривала | тривале | тривалі |
Родовий | тривалого | тривалої | тривалого | тривалих |
Давальний | тривалому | тривалій | тривалому | тривалим |
Знахідний | тривалий, тривалого | тривалу | тривале | тривалі, тривалих |
Орудний | тривалим | тривалою | тривалим | тривалими |
Місцевий | на/у тривалому, тривалім | на/у тривалій | на/у тривалому, тривалім | на/у тривалих |