трутові
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трутові | |
Родовий | трутових | |
Давальний | трутовим | |
Знахідний | трутові | |
Орудний | трутовими | |
Місцевий | на/у трутових | |
Кличний | трутові |
трут
ТРУТ1, а, ч . 1. Гніт або висушений гриб трутовик, який займається від іскри і використовується при викрешуванні вогню. [Дядько Лев (сідає під дубом на грубу коренину і пробує викресати вогню, щоб запалити люльку ):] Аякже! викрешеш! і губка змокла... і трут згубився... (Л. Укр., III, 1952, 210); Він кресав і кресав вогонь. Ось почав тліти, а далі спалахнув ясним вогником трут (Скл., Святослав, 1959, 106).
2. Те саме, що трутовик. З щілин дубової колоди пробивався трут.
ТРУТ2, а, ч. Те саме, що трутень. Цар і трут на дурняк живуть: інші працюють, а вони мед їдять (Укр.. присл.., 1955, 3); Мов нараз світ погас, зблід наш Мирко, як хустина; вже сварить його й дитина, що він трут і галапас (Мак., Вибр., 1954, 433).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трут | трути |
Родовий | трута | трутів |
Давальний | трутові, труту | трутам |
Знахідний | трута | трутів |
Орудний | трутом | трутами |
Місцевий | на/у труті | на/у трутах |
Кличний | труте | трути |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трут | трути |
Родовий | трута | трутів |
Давальний | трутові, труту | трутам |
Знахідний | трут | трути |
Орудний | трутом | трутами |
Місцевий | на/у труті | на/у трутах |
Кличний | труте | трути |
трутовий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | трутовий | трутова | трутове | трутові |
Родовий | трутового | трутової | трутового | трутових |
Давальний | трутовому | трутовій | трутовому | трутовим |
Знахідний | трутовий, трутового | трутову | трутове | трутові, трутових |
Орудний | трутовим | трутовою | трутовим | трутовими |
Місцевий | на/у трутовому, трутовім | на/у трутовій | на/у трутовому, трутовім | на/у трутових |