туберкульозник
ТУБЕРКУЛЬОЗНИК, а, ч., розм . 1. Лікар, спеціаліст з лікування туберкульозу.
2. Хворий на туберкульоз.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | туберкульозник | туберкульозники |
Родовий | туберкульозника | туберкульозників |
Давальний | туберкульозникові, туберкульознику | туберкульозникам |
Знахідний | туберкульозника | туберкульозників |
Орудний | туберкульозником | туберкульозниками |
Місцевий | на/у туберкульознику, туберкульозникові | на/у туберкульозниках |
Кличний | туберкульознику | туберкульозники |