тужільниця
ТУЖІЛЬНИЦЯ, і, ж., заст. У народному похоронному обряді жінка, що голосить над покійником.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тужільниця | тужільниці |
Родовий | тужільниці | тужільниць |
Давальний | тужільниці | тужільницям |
Знахідний | тужільницю | тужільниць |
Орудний | тужільницею | тужільницями |
Місцевий | на/у тужільниці | на/у тужільницях |
Кличний | тужільнице | тужільниці |