тьмяніти
ТЬМЯНІТИ, іє, недок . 1. Ставати, робитися тьмяним. Зорі тьмяніли від спалахів ракет, блиску гарматних залпів і пожеж (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 84); Сонце зайшло. Рудий край тьмяніє, охолоджується. Над далеким Дніпром встає туман (Бабляк, Літопис.., 1961, 122); Обличчя коханої завжди в розлуці тьмяніє, никне в знаних дорогих рисах (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 173); * Образно. Голос, інтонація - важливі елементи ораторської майстерності - без них найкращі думки блякнуть, тьмяніють (Наука.., 6, 1969, 40).
2. Виднітися невиразно, нечітко або бути позбавленим блиску, яскравості. Віддалік ледь помітно тьмяніли гори (Ткач, Жди.., 1959, 31); В руках моїх стертим глянцем тьмяніє фотокартка (Кол., На фронті.., 1959, 114).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тьмянію | тьмяніємо |
2 особа | тьмянієш | тьмянієте |
3 особа | тьмяніє | тьмяніють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тьмянітиму | тьмянітимемо |
2 особа | тьмянітимеш | тьмянітимете |
3 особа | тьмянітиме | тьмянітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | тьмянів | тьмяніли |
Жіночий рід | тьмяніла | |
Середній рід | тьмяніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тьмяніймо | |
2 особа | тьмяній | тьмянійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | тьмяніючи | |
Минулий час | тьмянівши |