тюлень
ТЮЛЕНЬ, ня, ч . 1. Ссавець ряду ластоногих, що живе в морях і деяких озерах; має велике промислове значення. Випливши з сивого моря, тюленів стада ногоплавних Сплять навкруги (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 83); Біле море.. займає перше місце в світі щодо промислу тюленя (Ек. геогр. СРСР, 1957, 171).
^ Вухаті тюлені - тюлені, які мають маленьку рудиментарну вушну раковину і задні ласти яких беруть участь в пересуванні по суходолу; Гренландський тюлень - один із видів справжніх тюленів; Справжні тюлені - тюлені, в яких немає зовнішньої вушної раковини і задні ласти яких не можуть підтримувати тіло на твердій поверхні.
2. перен., розм. Про незграбну, неповоротку людину.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тюлень | тюлені |
Родовий | тюленя | тюленів |
Давальний | тюленеві, тюленю | тюленям |
Знахідний | тюленя | тюленів |
Орудний | тюленем | тюленями |
Місцевий | на/у тюлені | на/у тюленях |
Кличний | тюленю | тюлені |