тілесний
ТІЛЕСНИЙ, а, е. 1. Прикм. до тіло 1. Чуття та свідомість землі не властиві одвіку, А як багато речей розмаїтих вона породила. То лиш тому, що багата була на тілесні начатки (Зеров, Вибр., 1966, 178).
^ Тілесний кут, мат. - частина простору, обмежена конічною поверхнею.
2. Стос. до тіла людини або тварини і його фізичної будови; фізичний. Хто спиняє розвій вільної думки, хто вбиває життя душі, той не менший проступник [злочинець] від того, що відбирає тілесне життя (У. Кравч., Вибр., 1958, 244); - Ваші мязи, - Гальванеску зневажливо вщипнув Сахно за руку, - ваші жили, вся ваша тілесна структура тендітна (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 90); // Який заподіюється, завдається тілу (у 2 знач.). Дурниця всі рани й душевні, й тілесні, З нудьгою чи з кров'ю: Бо знаю я, серце, що всі мої болі Погоїть любов'ю (Крим., Вибр., 1965, 65); Щиро вірили [учителі братських шкіл], що без тілесної кари годі стати чесною і освіченою людиною (Тулуб, Людолови, І, 1957, 316); // Власт. тілу (у 2 знач.). Єдність психічних і тілесних проявів.
3. розм. Який має не худе, достатньої повноти тіло. [Тіпка:] Перш які були з себе показні, тілесні, а тепер немов з воску зліплені... (Кроп., II, 1958, 404).
4.Жовтувато-білий з рожевим відтінком, як тіло людини. Тілесний колір; Тілесна фарба.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тілесний | тілесна | тілесне | тілесні |
Родовий | тілесного | тілесної | тілесного | тілесних |
Давальний | тілесному | тілесній | тілесному | тілесним |
Знахідний | тілесний, тілесного | тілесну | тілесне | тілесні, тілесних |
Орудний | тілесним | тілесною | тілесним | тілесними |
Місцевий | на/у тілесному, тілеснім | на/у тілесній | на/у тілесному, тілеснім | на/у тілесних |