увередитися
УВЕРЕДИТИСЯ, еджуся, едишся, док., розм., рідко. Завдати собі шкоди, надірватися. Еней і сам так розходився,.. Що трохи не увередився, Пішовши з Гандзею в танець (Котл., І, 1952, 73).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | увереджуся | увередимося |
2 особа | увередишся | увередитеся |
3 особа | увередиться | увередяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | увередився | увередилися |
Жіночий рід | увередилася | |
Середній рід | увередилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | увередімося | |
2 особа | увередися | увередіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | увередившись |