увиразнюватися
УВИРАЗНЮВАТИСЯ, юється, недок. Ставати виразнішим, підкреслюватися. Розуміння народу як категорії вічності дедалі увиразнюється на сторінках Гончаревих творів (Рад. літ-во, 4, 1968, 49); У поєднанні святе, огненне слово підкреслюється висока оцінка слова правди. Стилістична роль цього прикметника увиразнюється, коли він виступає в художніх повторах [у творах Т. Шевченка] (Мовозн., XVII, 1962, 87).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | увиразнююся | увиразнюємося |
2 особа | увиразнюєшся | увиразнюєтеся |
3 особа | увиразнюється | увиразнюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | увиразнюватимуся | увиразнюватимемося |
2 особа | увиразнюватимешся | увиразнюватиметеся |
3 особа | увиразнюватиметься | увиразнюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | увиразнювався | увиразнювалися |
Жіночий рід | увиразнювалася | |
Середній рід | увиразнювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | увиразнюймося | |
2 особа | увиразнюйся | увиразнюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | увиразнюючись | |
Минулий час | увиразнювавшись |