уговтатися
УГОВТАТИСЯ (ВГОВТАТИСЯ), аюся, аєшся, док., розм. Те саме, що угамуватися 1, 4. [Конон (хапа її [Женю] за руки ):] Не скаженій! Уговтаєшся, ще й спасибі скажеш, що провчив! (Кроп., II, 1958, 473); Григорій Химочка зачекав, доки натовп трохи уговтається й стихне (Епік, Тв., 1958, 91); [Хвекла Гавриловна:] Пора б вже вам і вговтатись! Дітки вже підростають, старшенькому синові сімнадцятий годок, а вам і досі зальоти на думці... (Кроп., V, 1959, 61); Маламужиха, така ж, певно, як і Ганна, колись цокотуха була, та за дітьми і чоловіком-п'яницею уговталася трохи (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 22).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уговтаюся | уговтаємося |
2 особа | уговтаєшся | уговтаєтеся |
3 особа | уговтається | уговтаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | уговтався | уговталися |
Жіночий рід | уговталася | |
Середній рід | уговталося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уговтаймося | |
2 особа | уговтайся | уговтайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | уговтавшись |