угодовський
УГОДОВСЬКИЙ, а, е, політ. Прикм. до угодовець і угодовство 1. Звичайно, безпринципність і угодовство пояснюються не тим, що опортуністи не знають законів логіки. Вони порушують ці закони через те, що проводять угодовську політику (Логіка, 1953, 87); По суті, сам роблячи газету «Громадський голос», Лесь Мартович прагнув викувати з неї гостру зброю, яка б поціляла у ворогів, морально знищувала панських лакуз, угодовських політиканів (Літ. Укр., 16.II 1971, 1); // Який провадить політику угодовства. - З якого це часу революційні демократи, - спитав солдат із залу, розуміючи в даному разі дрібнобуржуазні угодовські партії - меншовиків, есерів, - з якого це часу стали вони так боятися солдата з гвинтівкою? (Головко, II, 1957, 546); Комуністична партія під керівництвом В. І. Леніна провела велику роботу, спрямовану на ізоляцію угодовських партій і мобілізацію трудящих мас на боротьбу проти буржуазного Тимчасового уряду, за владу Рад (Ком. Укр., 1, 1966, 43).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | угодовський | угодовська | угодовське | угодовські |
Родовий | угодовського | угодовської | угодовського | угодовських |
Давальний | угодовському | угодовській | угодовському | угодовським |
Знахідний | угодовський, угодовського | угодовську | угодовське | угодовські, угодовських |
Орудний | угодовським | угодовською | угодовським | угодовськими |
Місцевий | на/у угодовському, угодовськім | на/у угодовській | на/у угодовському, угодовськім | на/у угодовських |