удатність
УДАТНІСТЬ (ВДАТНІСТЬ), ності, ж. Властивість за знач. удатний. Такі походи хоча спершу й будили якийсь сум і острах у душі Максимовій неправдою, крадіжкою, грабунком,.. отже при гульні та вихвалках одного перед другим своєю силою, своєю вдатністю стирали ту чорну думку (Мирний, І, 1949, 230); Складанням д. П. Думки не можна відмовити таланту і вдатності (Фр., XVI, 1955, 157).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | удатність | удатності |
Родовий | удатності, удатности | удатностей |
Давальний | удатності | удатностям |
Знахідний | удатність | удатності |
Орудний | удатністю | удатностями |
Місцевий | на/у удатності | на/у удатностях |
Кличний | удатносте | удатності |