удачливість
УДАЧЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. удачливий. Трофеї не тільки свідчать про удачливість мисливців, а, насамперед, є своєрідним показником багатства і культури мисливських господарств (Веч. Київ, 10.VІІІ 1971, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | удачливість | удачливості |
Родовий | удачливості, удачливости | удачливостей |
Давальний | удачливості | удачливостям |
Знахідний | удачливість | удачливості |
Орудний | удачливістю | удачливостями |
Місцевий | на/у удачливості | на/у удачливостях |
Кличний | удачливосте | удачливості |