узвичаїти
УЗВИЧАЇТИ, аю, аїш, док., перех. Зробити звичайним, широковживаним; усталити. Словник.. перекладів, зроблений з художнім почуттям, узвичаїв би надбання наших перекладачів у сучасній літературній мові (Пит. перекл., 1957, 8).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | узвичаю | узвичаїмо |
2 особа | узвичаїш | узвичаїте |
3 особа | узвичаїть | узвичаять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | узвичаїв | узвичаїли |
Жіночий рід | узвичаїла | |
Середній рід | узвичаїло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | узвичаймо | |
2 особа | узвичай | узвичайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | узвичаївши |