узвіз
УЗВІЗ, возу, ч. Крутий підйом; вулиця, дорога, що мають підйом. Загони головних потуг стояли за вузьким та стрімким узвозом сажнів за двісті від греблі (Стар., Облога.., 1961, 51); Боричів узвіз уже проїхав і вступає в Київ Ігор-князь (Забіла, У.. світ, 1960, 178); Місцевість поблизу нашого дому була нерівна, з горбами й вибалками, з крутими узвозами на вулицях (Сміл., Сашко, 1954, 14); На кожному узвозі притишував [поїзд] і без того повільний хід (Шовк., Інженери, 1948, 124).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | узвіз | узвози |
Родовий | узвозу | узвозів |
Давальний | узвозові, узвозу | узвозам |
Знахідний | узвіз | узвози |
Орудний | узвозом | узвозами |
Місцевий | на/у узвозі | на/у узвозах |
Кличний | узвозе | узвози |