уздень
УЗДЕНЬ, -я, ч. 1. Вільний селянин-общинник у феодальному Дагестані; з 16-го ст. – служилий феодал. 2. Одна з категорій феодалів у Кабарді та Адигеї.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | уздень | уздені |
Родовий | узденя | узденів |
Давальний | узденеві, узденю | узденям |
Знахідний | узденя | узденів |
Орудний | узденем | узденями |
Місцевий | на/у уздені | на/у узденях |
Кличний | узденю | уздені |