уздрівати
УЗДРІВАТИ (ВЗДРІВАТИ), аю, аєш, недок., УЗДРІТИ (ВЗДРІТИ), рю, риш, док., перех. Бачити, помічати. Скрізь [Турн] ярим оком окидав, Енея з військом уздрівав І репетує до своїх (Котл., І, 1952, 254); Аж ось і генерального писаря уздріли (П. Куліш, Вибр., 1969, 157); Зараз при світлі її [левицю] вавілонянка. Тізба уздріла, - Вздріла і, вся тремтячи, у печеру похмуру побігла (Зеров, Вибр., 1966, 322); Микола на осиці раптом гніздо гав'яче вздрів - бриля об землю і, як кішка, на оту осику (Головко, І, 1957, 220); Ми йшли, сходили на горбки все вище й вище, доки, нарешті, уздріли, на яких ми високих місцях (Ю. Янов., V, 1959, 130).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уздріваю | уздріваємо |
2 особа | уздріваєш | уздріваєте |
3 особа | уздріває | уздрівають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уздріватиму | уздріватимемо |
2 особа | уздріватимеш | уздріватимете |
3 особа | уздріватиме | уздріватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | уздрівав | уздрівали |
Жіночий рід | уздрівала | |
Середній рід | уздрівало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уздріваймо | |
2 особа | уздрівай | уздрівайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | уздріваючи | |
Минулий час | уздрівавши |