указ
УКАЗ, у, ч. Постанова, розпорядження найвищого органу влади або глави держави, що має силу закону. Од матушки-цариці, Таки із самої столиці Прийшов указ лоби голить (Шевч., II, 1963, 272); Указом Президії Верховної Ради СРСР особовий склад підводного човна відзначений високими урядовими нагородами (Рад. Укр., 22.VII 1962, 1); По телеграфу прийнято з Москви Указ уряду про присвоєння Поліщукові звання Героя Радянського Союзу (Гончар, III, 1959, 35); // розм. Наказ, вказівка. - Тоді звали ці новоселиці великими вольними хуторами, поки не послідував указ, щоб поруйнувать всі хутори, а хуторян повиводить на великі шляхи (Стор., I, 1957, 228).
@ Не указ, у знач. присудк. сл., кому - хто-небудь не є авторитетом для когось; що-небудь не може бути підставою для чогось, вказівкою для когось. Сама собі господиня! що схотіла, те й зробила - ..ніхто мені не указ (Барв., Опов.., 1902, 6); - Справді ти від нас відбився, І не сором се для нас, І слова твої для твого Ще нарада не указ (Фр., XIII, 1954, 360); Хлопцеві б промовчати, а він відгризнувся: - Ви мені не указ (Гончар, Тронка, 1963, 28).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | указ | укази |
Родовий | указу | указів |
Давальний | указові, указу | указам |
Знахідний | указ | укази |
Орудний | указом | указами |
Місцевий | на/у указі | на/у указах |
Кличний | указе | укази |