укладальник
УКЛАДАЛЬНИК, а, ч. Той, хто укладає що-небудь; фахівець з укладання чого-небудь. Укладальник паркету; Укладальник залізничної колії.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | укладальник | укладальники |
Родовий | укладальника | укладальників |
Давальний | укладальникові, укладальнику | укладальникам |
Знахідний | укладальника | укладальників |
Орудний | укладальником | укладальниками |
Місцевий | на/у укладальнику, укладальникові | на/у укладальниках |
Кличний | укладальнику | укладальники |