укландати
УКЛАНДАТИ, аю, аєш, док., перех., діал . 1. Убити. - Як се так? Через таку погань, повію, та нашим дітям таку наругу терпіти? Ми і її, і його [панича] укландаємої (Мирний, IV, 1955, 34); // Розірвати (про звіра). Там певно вже ведмеді укландають його (Сл. Гр.).
2. перен. Умовити. Лушня та Пацюк укландали й його пристати на Чіпчину раду (Мирний, II, 1954, 213).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | укландаю | укландаємо |
2 особа | укландаєш | укландаєте |
3 особа | укландає | укландають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | укландав | укландали |
Жіночий рід | укландала | |
Середній рід | укландало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | укландаймо | |
2 особа | укландай | укландайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | укландавши |