українці
УКРАЇНЦІ, ів, мн. (одн. українець, нця, ч.; українка, и, ж. ). Один із трьох східнослов'янських народів, що нині становить основне населення Української РСР. - Ви самі українець і, здається, херсонський, земляк моєї мами? - спитала Маруся (Н.-Лев., VI, 1966, 14); Вона про братство й дружбу говорила,.. Про день новий Шевченкових дітей І про поета, що в гіркому віці, У тьмі гнітючій царської неволі Єднав серця грузинів, росіян І українців (Рильський, III, 1961, 107); Біла шия в разках намиста, Наче шовк, шелестять слова. Де ти, зірко моя промениста, Українко моя степова? (Гончар, IV, 1960, 9); - На мене величезне враження справив наказ Червоної Армії, підписаний Леніним, де писалось, щоб Червона Армія, йдучи на Україну, була захисницею і українців, і української культури (Стельмах, II, 1962, 161).
українець
УКРАЇНЕЦЬ див. українці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | українець | українці |
Родовий | українця | українців |
Давальний | українцеві, українцю | українцям |
Знахідний | українця | українців |
Орудний | українцем | українцями |
Місцевий | на/у українці, українцеві | на/у українцях |
Кличний | українцю | українці |
українка
УКРАЇНКА див. українці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | українка | українки |
Родовий | українки | українок |
Давальний | українці | українкам |
Знахідний | українку | українок |
Орудний | українкою | українками |
Місцевий | на/у українці | на/у українках |
Кличний | українко | українки |