умертвіння
УМЕРТВІННЯ (ВМЕРТВІННЯ), я, с. Дія за знач. умертвити. Принижене становище жінок [у скіфів] підкреслюється існуванням жорстокого звичаю насильственого умертвіння жінки в разі смерті чоловіка (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 151).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | умертвіння | умертвіння |
Родовий | умертвіння | умертвінь |
Давальний | умертвінню | умертвінням |
Знахідний | умертвіння | умертвіння |
Орудний | умертвінням | умертвіннями |
Місцевий | на/у умертвінні | на/у умертвіннях |
Кличний | умертвіння | умертвіння |