умикати
УМИКАТИ1, аю, аєш, недок., УМИКНУТИ, ну, неш, док . 1. перех., етн. Викрадати дівчину, жінку, щоб узяти її за дружину. Князь Ігор був мудрий і сміливий.. Він судив і карав, коли умикали жону не по любові, коли син не корився батькові, коли муж одного роду убивав мужа іншого роду (Скл., Святослав, 1959, 52).
2. неперех., діал. Утікати. Ставайте отам, бо тудою вовк умикатиме (Сл. Гр.).
УМИКАТИ2 див. вмикати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | умикаю | умикаємо |
2 особа | умикаєш | умикаєте |
3 особа | умикає | умикають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | умикатиму | умикатимемо |
2 особа | умикатимеш | умикатимете |
3 особа | умикатиме | умикатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | умикав | умикали |
Жіночий рід | умикала | |
Середній рід | умикало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | умикаймо | |
2 особа | умикай | умикайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | умикаючи | |
Минулий час | умикавши |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | умикаю | умикаємо |
2 особа | умикаєш | умикаєте |
3 особа | умикає | умикають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | умикатиму | умикатимемо |
2 особа | умикатимеш | умикатимете |
3 особа | умикатиме | умикатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | умикав | умикали |
Жіночий рід | умикала | |
Середній рід | умикало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | умикаймо | |
2 особа | умикай | умикайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | умикаючи | |
Минулий час | умикавши |