умирання
УМИРАННЯ (ВМИРАННЯ), я, с. Дія і стан за знач. умирати. Поступова втрата клітинною плазмою здатності до хімічної регенерації є причиною старіння клітинних колоїдів, а з ними - старіння та вмирання організму (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 298); Жінки ближче стоять до речей остаточних - народжень, умирань (Загреб., Диво, 1968, 291); Простягають квіти уостаннє до сонечка розтулені вуста... Як можу я співати про вмирання, коли життя із нього вироста! (Сос., Щастя.., 1962, 83); Опалим листом.. вона [осінь] лише намагатиметься скрасити невблаганне вмирання літа (Ле, Міжгір'я, 1953, 65).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | умирання | умирання |
Родовий | умирання | умирань |
Давальний | умиранню | умиранням |
Знахідний | умирання | умирання |
Орудний | умиранням | умираннями |
Місцевий | на/у умиранні | на/у умираннях |
Кличний | умирання | умирання |