умощувати
УМОЩУВАТИ (ВМОЩУВАТИ), ую, уєш і діал. УМОЩАТИ (ВМОЩАТИ), аю, аєш, недок., УМОСТИТИ (ВМОСТИТИ), ощу, остиш, док., перех., розм. Розташовувати кого-небудь або розміщати, укладати що-небудь десь, намагаючись улаштувати найзручніше, найвигідніше (перев. на невеликому, тісному просторі, у незвичному, незручному місці). Христина вносить подушку, тихо вмощує Кармелюкові в голови (Вас., III, 1960, 458); В залі заплескали в долоні й виразно загуркали лавами, умощуючи їх для глядачів (Епік, Тв., 1958, 424); Він [кучер] вмощує малих в задку [воза], а сам поки що йде, тримаючи віжки (М. Ол., Леся, 1960, 9); Довго вмощав Іван під лавкою свого кошика, щоб часом не перекинувся (Чорн., Визвол. земля, 1959, 58); Степан умостив весла в уключини, відштовхнувся, і човен птицею полетів униз по річці (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 64); Ольга вмостила Лелюка під снопами, пожувала чорного хліба, зав'язала його в ганчірку і дала дитині (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 32).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | умощую | умощуємо |
2 особа | умощуєш | умощуєте |
3 особа | умощує | умощують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | умощуватиму | умощуватимемо |
2 особа | умощуватимеш | умощуватимете |
3 особа | умощуватиме | умощуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | умощував | умощували |
Жіночий рід | умощувала | |
Середній рід | умощувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | умощуймо | |
2 особа | умощуй | умощуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | умощуючи | |
Минулий час | умощувавши |