унаочнення
УНАОЧНЕННЯ, я, с. Дія за знач. унаочнити. Навчальний вулик необхідний для унаочнення викладання учням матеріалу про бджіл (Бджільн., 1956, 20).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | унаочнення | унаочнення |
Родовий | унаочнення | унаочнень |
Давальний | унаочненню | унаочненням |
Знахідний | унаочнення | унаочнення |
Орудний | унаочненням | унаочненнями |
Місцевий | на/у унаочненні | на/у унаочненнях |
Кличний | унаочнення | унаочнення |