унеможливлювати
УНЕМОЖЛИВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., УНЕМОЖЛИВИТИ, влю, виш; мн. унеможливлять; док., перех. Робити що-небудь неможливим. Переяславський акт унеможливлював дальший успіх унії (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 109); Суцільною лавою тоді полилися важкі снаряди на міст, на залізничний вузол, на річку, щоб унеможливити будь-яку переправу контратаки... (Ле, Право.., 1957, 192); 1896 року Кримському запропонували кафедру української філології в Львівському університеті, на що він і дав принципову згоду. Та інтриги місцевих націоналістичних ретроградів унеможливили цей крок А. Кримського (Рад. літ-во, 6, 1967, 40).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | унеможливлюю | унеможливлюємо |
2 особа | унеможливлюєш | унеможливлюєте |
3 особа | унеможливлює | унеможливлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | унеможливлюватиму | унеможливлюватимемо |
2 особа | унеможливлюватимеш | унеможливлюватимете |
3 особа | унеможливлюватиме | унеможливлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | унеможливлював | унеможливлювали |
Жіночий рід | унеможливлювала | |
Середній рід | унеможливлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | унеможливлюймо | |
2 особа | унеможливлюй | унеможливлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | унеможливлюючи | |
Минулий час | унеможливлювавши |