уникання
УНИКАННЯ, я, с. Дія за знач. уникати. Не в униканні класової боротьби чекає свого порятунку пролетаріат, а в її розвитку, у збільшенні її широти, свідомості, організованості, рішучості (Ленін, 11, 1970, 94); Уникання питань музики під час аналізу художнього твору порушує систему зображальних засобів, знижує естетичну силу образів (Літ. Укр., 25.VІ 1968, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | уникання | уникання |
Родовий | уникання | уникань |
Давальний | униканню | униканням |
Знахідний | уникання | уникання |
Орудний | униканням | униканнями |
Місцевий | на/у униканні | на/у униканнях |
Кличний | уникання | уникання |