університант
УНІВЕРСИТАНТ, а, ч., заст. Студент університету; людина з університетською освітою. [1-ий швець:] А вгадайте, хто найрозумніший у Києві: чи семінарист, чи академіст, чи університант? (Н.-Лев., II, 1956, 489).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | університант | університанти |
Родовий | університанта | університантів |
Давальний | університантові, університанту | університантам |
Знахідний | університанта | університантів |
Орудний | університантом | університантами |
Місцевий | на/у університанті, університантові | на/у університантах |
Кличний | університанте | університанти |