уособлювання
УОСОБЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. уособлювати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | уособлювання | уособлювання |
Родовий | уособлювання | уособлювань |
Давальний | уособлюванню | уособлюванням |
Знахідний | уособлювання | уособлювання |
Орудний | уособлюванням | уособлюваннями |
Місцевий | на/у уособлюванні | на/у уособлюваннях |
Кличний | уособлювання | уособлювання |