урбар
УРБАР (УРБАРІУМ), -а, ч., іст. Книга податкових зобов'язань усіх землевласників і селян, написана мовами всіх народів Угорщини (також і українською), надрукований у 70-их pp. 18-го ст.; перша друкована пам'ятка української народної мови Закарпаття; відповіді селян на 9 запитань урбара записувалися дослівно кирилицею або латинською абеткою; такі записи, що збереглися з 212 сіл і включають багато особових і географічних імен, становлять дуже цінний історико-діалектологічний матеріал
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | урбар | урбари |
Родовий | урбара | урбарів |
Давальний | урбарові, урбару | урбарям |
Знахідний | урбар | урбари |
Орудний | урбаром | урбарями |
Місцевий | на/у урбарі | на/у урбарях |
Кличний | урбаре | урбари |