урду
УРДУ, невідм., ж. Одна з державних мов Індії та Пакистану. У самій Індії одні вважають, що хінді й урду - дві різні мови, інші вважають їх двома стилями однієї і тієї ж мови (Мовозн., XVIII, 1963, 79); Державними мовами в Пакистані є урду й англійська мова. Останню знає невелика кількість жителів (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 195).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | урду | урду |
Родовий | урду | урду |
Давальний | урду | урду |
Знахідний | урду | урду |
Орудний | урду | урду |
Місцевий | на/у урду | на/у урду |
Кличний | урду | урду |
урда
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Урда | |
Родовий | Урди | |
Давальний | Урді | |
Знахідний | Урду | |
Орудний | Урдою | |
Місцевий | на/у Урді | |
Кличний | Урдо |