уряджений
УРЯДЖЕНИЙ (ВРЯДЖЕНИЙ), а, е, діал., розм. Дієпр. пас. мин. ч. до урядити. Перед святим вечером [вечором] вдень грала музика в саду міському, а в церквах були вряджені вертепи (Л. Укр., V, 1956, 384); Коли піп з гостем посідали на лавках у хаті, урядженій, як і селянські, Тихович оповів свою пригоду (Коцюб., І, 1955, 225); Город був уряджений на англійський лад, на зелених газонах виднілися клумби всіляких квітів (Кобр., Вибр., 1954, 84); - Іде [удова] хороша, уряджена та весела, і дивиться, чи нема його [Якова] де (Вовчок, І, 1955, 220).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | уряджений | уряджена | уряджене | уряджені |
Родовий | урядженого | урядженої | урядженого | уряджених |
Давальний | урядженому | урядженій | урядженому | урядженим |
Знахідний | уряджений, урядженого | уряджену | уряджене | уряджені, уряджених |
Орудний | урядженим | урядженою | урядженим | урядженими |
Місцевий | на/у урядженому, урядженім | на/у урядженій | на/у урядженому, урядженім | на/у уряджених |