урядувати
УРЯДУВАТИ, ую, уєш, недок . 1. рідко. Правити, керувати. Запитання одне: а хто ж там урядує, Без уряду держава як живе? (Еллан, І, 1958, 285); - І що ж цей Хмельницький, пане Кузьмо? Не чути, буде обростати панськими іклами, чи по-людському урядувати лагодиться? (Ле, Побратими, 1954, 5).
2. заст. Виконувати службові обов'язки. Виймає [Степан] годинник, дивиться на нього.. Одинадцята... Годину ще треба урядувати (Круш., Буденний хліб.., 1960, 86).
3. діал. Розпоряджатися. За намовою своєї тещі, яка здавна марила про те, щоб мати свій склеп і урядувати за його прилавком, він заложив склеп з блаватними товарами (Фр., VIII, 1952, 391).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | урядую | урядуємо |
2 особа | урядуєш | урядуєте |
3 особа | урядує | урядують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | урядуватиму | урядуватимемо |
2 особа | урядуватимеш | урядуватимете |
3 особа | урядуватиме | урядуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | урядував | урядували |
Жіночий рід | урядувала | |
Середній рід | урядувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | урядуймо | |
2 особа | урядуй | урядуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | урядуючи | |
Минулий час | урядувавши |