урятування
УРЯТУВАННЯ (ВРЯТУВАННЯ), я, с. Дія за знач. урятувати. І коли виник план урятування греблі, він викликав Рудя і командувати взводом забезпечення призначив його (Голов., Тополя.., 1965, 62); Довідавшись про врятування отари, зраділий Джантемир розщедрився і подарував Шакірові, крім двох баранів, тонконоге лоша (Тулуб, В степу.., 1964, 8).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | урятування | урятування |
Родовий | урятування | урятувань |
Давальний | урятуванню | урятуванням |
Знахідний | урятування | урятування |
Орудний | урятуванням | урятуваннями |
Місцевий | на/у урятуванні | на/у урятуваннях |
Кличний | урятування | урятування |