усамітнюватися
УСАМІТНЮВАТИСЯ i УСАМОТНЮВАТИСЯ, нююся, нюєшся, недок., УСАМІТНИТИСЯ і УСАМОТНИТИСЯ, нюся, нишся, док. Прагнучи до самоти, залишатися одному, уникати спілкування з людьми. Виливав у листах до нього свою тугу: «Усамітнюючись зовсім від усіх, не знаходячи тут жодного, з ким міг би злити довгочасні думи свої, залишився я осиротілий...» (Полт., Повість.., 1960, 333); Усамітнившись у печері серед скель, щоб звершити аскетичний подвиг,.. Іван Вишенський спочатку знаходить спокій, умиротворення. Але згодом його починають гризти сумніви (Рад. літ-во, 8, 1967, 61); // Відокремлюватися від інших, намагатися зостатись наодинці з ким-небудь. Анничка з тривогою розповідала, що останнім часом і Блоха, і княгиня Єва щось дуже веселі, часто усамітнюються (Гжицький, Опришки, 1962, 115); Залишивши гостей за кавою та сигарами, генерал д'Ансельм тим часом усамітнився в своєму кабінеті з полковником Фредамбером, капітаном Ланжероном і адміралом Боллардом (Смолич, Світанок.., 1953, 250).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | усамітнююся | усамітнюємося |
2 особа | усамітнюєшся | усамітнюєтеся |
3 особа | усамітнюється | усамітнюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | усамітнюватимуся | усамітнюватимемося |
2 особа | усамітнюватимешся | усамітнюватиметеся |
3 особа | усамітнюватиметься | усамітнюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | усамітнювався | усамітнювалися |
Жіночий рід | усамітнювалася | |
Середній рід | усамітнювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | усамітнюймося | |
2 особа | усамітнюйся | усамітнюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | усамітнюючись | |
Минулий час | усамітнювавшись |