усвідомлювати
УСВІДОМЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., УСВІДОМИТИ, млю, миш; мн. усвідомлять; док., перех. і з підрядним додатковим. Осягати розумом, сприймати свідомо, розуміти значення, сенс чого-небудь; осмислювати. Першу мить він просто усвідомлював, хто це перед ним (Ле, Вибр., 1939, 80); - Підводними снарядами по торпеді - вогонь! - Той наказ був несподіваний для вахтового. Ще секунду панувала тиша: півсекунди артилеристи усвідомлювали команду, секунду наводили гармати. І враз загриміли постріли (Трубл., Шхуна.., 1940, 215); Марина, певно, ще не усвідомлювала, що Анатолій їй подобається (Жур., Вечір.., 1958, 74); І тут Юрко усвідомив, що кинути зараз сход, це не просто вийти з лав, а поставити себе окремо від селян, коли не проти (Багмут, Опов., 1959, 22); // До кінця, повністю розуміти що-небудь, проникати в його суть, правильно оцінювати щось. Неосудний, не усвідомлюючи своєї поведінки, вбіг у коридор, відчинив двері своєї кімнати (Мик., II, 1957, 376); Данило розумів дії Олександра Невського щодо татар та папи. Знав і добре усвідомлював, яку неоціненну поміч подає йому Олександр (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 579); // у сполуч. зі сл. себе. Вважати, відчувати себе ким-небудь або яким-небудь. Леонідові радісно усвідомити себе знову бійцем (Гончар, Земля.., 1947, 68).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | усвідомлюю | усвідомлюємо |
2 особа | усвідомлюєш | усвідомлюєте |
3 особа | усвідомлює | усвідомлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | усвідомлюватиму | усвідомлюватимемо |
2 особа | усвідомлюватимеш | усвідомлюватимете |
3 особа | усвідомлюватиме | усвідомлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | усвідомлював | усвідомлювали |
Жіночий рід | усвідомлювала | |
Середній рід | усвідомлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | усвідомлюймо | |
2 особа | усвідомлюй | усвідомлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | усвідомлюючи | |
Минулий час | усвідомлювавши |