услуговувати
УСЛУГОВУВАТИ (ВСЛУГОВУВАТИ), овую, овуєш і УСЛУГУВАТИ (ВСЛУГУВАТИ), ую, уєш, недок., УСЛУЖИТИ (ВСЛУЖИТИ), ужу, ужиш, док., заст . 1. Робити кому-небудь послугу, що-небудь приємне, бажане, потрібне, щоб задовольнити когось або викликати прихильність до себе. Іванові Петровичу вже мало услуговував [Кирило Іванович], зате ниць падав перед Гаврилом Федоровичем, секретарем (Мирний, І, 1954, 156); Дождала стара невістки, не порадується: яка ж то до неї щира та покірна! І вслужить їй що треба, і пожалує, і догодить, як рідна дитина (Вовчок, І, 1955, 54); // ірон. Своїми діями, втручанням у щось робити кому-небудь неприємність, зло і т. ін. Щира товаришка услужила своїй подрузі, і всі, далекі і близькі сусіди розказували та реготалися, як Параска горшки товкла від невдачі (Мирний, IV, 1955, 65).
@ Службу услужити див. служба.
2. тільки недок. Виконувати обов'язки слуги, наймички. Веселий Явтух до столу услуговував, а ще веселіш позирала на його Фрузина (Свидн., Люборацькі, 1955, 46); Щохвилини треба було їй [графині] услуговувати (Донч., III, 1956, 59); Вона надзвичайно любила каву, а не можучи її собі купити, готова була й цілий день услугувати за той присмак (Кобр., Опов., 1954, 19).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | услуговую | услуговуємо |
2 особа | услуговуєш | услуговуєте |
3 особа | услуговує | услуговують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | услуговуватиму | услуговуватимемо |
2 особа | услуговуватимеш | услуговуватимете |
3 особа | услуговуватиме | услуговуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | услуговував | услуговували |
Жіночий рід | услуговувала | |
Середній рід | услуговувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | услуговуймо | |
2 особа | услуговуй | услуговуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | услуговуючи | |
Минулий час | услуговувавши |