успішний
УСПІШНИЙ, а, е. Який супроводжується або завершується успіхом, який дає позитивні наслідки. Хворий повинен беззастережно вірити своєму лікареві - це вірно, це одна з передумов успішного лікування (Шовк., Людина.., 1962, 86); Тільки підтягнувши артилерію, нашим військам вдалося розгорнути успішний наступ (Тют., Вир, 1964, 486); За роки Радянської влади багато зроблено для успішного розвитку вітчизняної науки (Ком. Укр., 11, 1968, 68); Успішний виступ; Успішні гастролі.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | успішний | успішна | успішне | успішні |
Родовий | успішного | успішної | успішного | успішних |
Давальний | успішному | успішній | успішному | успішним |
Знахідний | успішний, успішного | успішну | успішне | успішні, успішних |
Орудний | успішним | успішною | успішним | успішними |
Місцевий | на/у успішному, успішнім | на/у успішній | на/у успішному, успішнім | на/у успішних |